Розумне місто чи цифрова бруківка. Куди злили 213 млн $?
І взагалі на що ж таке цифрове мега інноваційне вони витрачали таки шалені гроші Киян? Кияни в більшості не знають і навіть не розуміють і не здогадуються. Навіть керівництву столиці важко розібратися в ціх хитрих Айті технологіях, всім дуже легко “запудріть мізки” але це було під силу талановитому випускнику, університета Поплавського за фахом "юрист-правознавець", неперевершеного генія схематозів Київзема, Олєнічу.
З 2020 року мене запросили стати радником по цифрі, як фахівця з профільною освітою щоб аналізувати та радити по діяльності нової команди CDTO Олєніча та ДІКТ м. Києва Половінко, Іцковіч та іх підлеглих.
Але в результаті аналіза діяльності цього угруповання, в березні 2024 року я подав заяву про звільнення з радників по цифрі. Моя заява мала категоричне формулювання " МАРНІСТЬ та БЕЗПОРАДНІСТЬ своєї діяльності як радника, та НЕЗГОДУ з технічною політикою оцифровки Києва". Згідно з особистим переконанням і етікетом політкоректності, я вичекав рік, того що доцільність любої поради можно оцінити тільки через час.
Отже...
Першою порада моя була та що Олєніч - людина без спеціальної технічної освіти, не має компетенції керувати оцифровкою столиці, і вже тоді я побачив всі ознаки схематозів по завищенню цін на програмному забезпеченні та вибірковість і дискримінацію в тендерних закупівлях. Схематози Столара відпочивали перед схематозами «земельного генія». Але мої поради керівництву не були настільки переконливими як АРГУМЕНТИ Олєніча, тому в 2024 році я пішов з радників, щоб бути подалі від цього злочинного угрупування.
Але час показав що поради були не даремні. СDTO та радник (екс директор Дікт) - після викриття НАБУ - були терміново звільнені мером. Це дуже добре, але цього мало, треба негайно провести глибоку “ревізію «цифрових» досягнень цього угруповання” і я впевнений буде багато знахідок.
Цифри $$$ "Київ цифрового" будуть приголомшлеві.
Мої поради з 2020 по 2024 рік стосувалися:
- некомпетентна технічна політика, і помилкові технічні рішення які призвели до збитків в сотні мільйонів.
- лобіювання своїх підрядників дискримінаційними тендерами
- завищення цін на ліцензії і програмне забезпечення, зговір з вендорами в закупівлях
- шалені відкати з виконавців навіть під час війни
- не критичні закупівлі під час війни
- витрачені мільйони, а кияни не користуються, системи не працюють
- крадіжки програмного забезпечення і інтелектуальної власності міста.
Що на моє переконання призвело до сотень мільйонів гривень втрат бюджетних коштів.
Чого ж журналістам розслідуванням і правоохоронним органам так важко виявляти злочини в Айті сфері та на "цифрі"?
Тому що красти на “цифрі” набагато легше ніж на “землі”, мостах чи бруківці. Тут для розслідувань треба вузький спеціалізований фах і експертиза. Бруківку можно перерахувати, перевірити кошторис робіт по ДБН. А скільки коштує програмне забезпечення чи ліцензія тут варіантів набагато більше, їх не зважиш і не перерахуєш, а флешка з грою в тетріс за 300 грн. не відрізняється від флешки з додатком “Київ Цифровий” вартістью 5,5 млн.$., чи програмка обліку книжок в бібліотеці за 11 млн.грн. Та і фахівці айтішники не дуже хочуть влазить в державні скандали.
Але державна злочинна система працює, на третій рік створення Київсмартсіті депутати і чиновники зрозуміли що "цифра" - це золотий клондайк відкатів і схематозів. І тоді “розумне місто Київ Смарт Сіті” перетворився на “Київ Цифровий”. (з 2020 року KyivSmartCity переименовали в Kyiv Digital).
Місто вже стало не "розумним" - KyivSmartCity.
А містом "цифр $$$" - Київ цифровий, Kyiv Digital.
З того часу айтішники жартують що столиця перетворилася в місто "цифр- відкатів" і що середня такса в Київ цифровому - "половинка", хоча є факти що деяки закупівлі в рази перевищують реальну вартість.
Але все по черзі.
Спробуємо оцінити куди були витрачені цією командою таки шалені 213 млн $ (з 273 млн $ з 2016 року) , і кияни хоч здогадуються на що таке в конче необхідне для них під час війни були витрачені такі шалені державні гроші ? Але життя в Амстердамі та Іспанії дуже дороге для ексдиректора ДІКТ і його друзів підрядників, а Оленичу треба гроші на дорогих адвокатів проти НАБУ, та і від іх “котлет” ніхто відмовиться не може. Того навіть після звільнення Оленіча та Половінко, ревізії діяльності цифрової мафі не буде.
Наскільки коректні були мої поради, публічно оцінить цифрова спільнота. Щоб зробить все максимально відкритим і зрозумілим для пересічного громадянина запрошую до співпраці всіх журналістів розслідувачів. Буду вдячний всім хто має відношення і надасть додаткову інформацію про діяльність цього угруповання.
Тільки так ми зможемо змінити Україну.
Зозуля Юрій.
Коментарі
Дописати коментар